Счётчик скачек MONERO
03085
Счётчик скачек MAGNETAR
0962

[UKR](Rock) VA - Проект «Є»-2003 ...але час, як ріка... [авторський проект ОЛЕГ (ДЖОН) СУК)] 2003, MP3, 320 kbps

Ответить на тему
 
Автор Сообщение

star21 ®

Пол: Женский

Стаж: 11 лет

Сообщений: 262214

Откуда: Екатеринбург

Создавать темы 12-Окт-2018 23:15

[Цитировать]

Проект «Є»-2003 ...але час, як ріка... Жанр: Rock
Страна исполнителя (группы): Украина
Год издания: 2003
Аудиокодек: MP3
Тип рипа: tracks
Битрейт аудио: 320 kbps
Продолжительность: 01:10:02
Наличие сканов в содержимом раздачи: да01. Я тебе люблю [4:35]
02. Тиша не вміє співати [5:03]
03. Я хочу бути сам [3:46]
04. Гобелен [3:54]
05. Велосипед [4:41]
06. Трава [4:18]
07. Вітер століть [3:48]
08. China Wall [4:27]
09. Пастух Пустай... [7:15]
10. Діва Обида [4:48]
11. Адам [5:01]
12. В очах твоїх [4:27]
13. Готелі [4:36]
14. Tysha [4:47]
15. Lonely [4:36]

Об альбоме (сборнике)

"...але час, як ріка..." -- це продовження "Проекту "Є", заснованого бас-гітаристом гурту "Мертвий Півень" Олегом "Джоном" Суком у 1995 році. Реліз приурочений до десятиріччя мистецького об'єднання "Дзиґа".Згодом розповім про прозу, а – зараз – про – музику. Не вішайте трубку, бо телефоную востаннє нехтиві бажання лунають кроки у сусідній кімнаті танцює оголена Парасваті гості яких не чекали нікуди більше не йдуть лише п’ють каву чай пиво каву горілку кефір цивілізація інформації у пустоті стільникових квартир дайте надію нате ідею священної нації боже навіщо мені оцей вир...
Вікно дивиться у кімнату очима чорними осені кімната дивиться у вікно очима рожевої кішки а правда сидить на підвіконні роздумує у який бік стрибнути зрештою там і засинає...
Голова твоя палає...
Так якось...
Тут починається недовге „згодом”. Цей проект зібрав до купи чимало зовсім різних львівських постатей, імен – Михайло Барбара, Тарас Чубай, „Пікардійська терція”, Андрій Кузьменко, Руслана Лижичко, Юрко Покальчук, Сашко Ксенофонтов і ще багато народу. Зовсім різні. Тому й плоди такі дивакуваті. Гарні, але незвичні. Як солоні огірки на модрині. Є в тій музиці якийсь витончений сум. Не сумний – тонкий. І все в цілому містить в собі таку от уповільнену напругу. Вона поступово нагнічується. Ніколи не знаєш, коли шибоне струмом. А шибоне обов’язково, і чомусь обов’язково шибоне зсередини. І справді – там же ж немає ізоляції, самі оголені контакти.
Антон Йожик Лейба
[Профиль] [ЛС]
Показать сообщения:    
Ответить на тему

Текущее время: 22-Ноя 13:59

Часовой пояс: UTC + 5



Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете голосовать в опросах
Вы не можете прикреплять файлы к сообщениям
Вы не можете скачивать файлы